Вся правда про контактні квести

Спочатку квеструми створювалися без участі акторів. Сценарій був дуже простий: розгадати загадки і знайти, як вибратися із закритого приміщення. Згодом до загадок почали додавати атрибути реалізму: звуковий супровід, професійні декорації, якісно виконані артефакти та загадки з вау-ефектами.

Паралельно з цим, як самостійна гілка, розвивалися хорор-квести, в яких наголос робився не на загадки, а на атмосферу страху, що переростає в жах. Морок, скелети, гробниці, хрести та всякого роду лякаючі несподіванки. Тут був зроблений серйозний шлях від банального кидання чорної ганчірки на голову до мумій, що говорять, і мерців, що повстають з труни.

Головне завдання хорор-квесту викликати викид адреналіну у гравців. Адреналін – це свого роду наркотик, якого розвивається звикання, отже, і потреба у збільшенні дози. І тоді квестмейкери пішли далі – ускладнили формат та почали вводити у квести акторів.

У гримі, забруднені в крові, сяючи шаленими очима, вони шалено лякали гравців своїми несамовитими криками і диким регітом. Максимум, що вони могли собі дозволити – це розіграти сцену насильства з іншим таким самим актором. Потягали один одного за волосся, поганялися з сокирою, поорали і все, гравці в жаху розбігаються хто куди, щоб не потрапити до рук злісного маніяка чи безмозкого зомбі.

Згодом і цей формат уже так не чіпляв. Тоді світ з'явилася особлива каста квестів – контактні. І ось тут уже гравців почали не просто лякати, а кришити навколишній простір у дрібний вінегрет. Професійні актори, озброївшись електрошокерами, сокирами, ножами, бензопилами, наручниками та іншими атрибутами тотального месилову, зайняли свої диспозиції по темних кутах у нескінченних тунелях, коридорах та похмурих підвалах.

Побачивши команду своїх потенційних жертв, що тулиться до стін, вони вже не розважаються м'яким папугуванням, а реально нападають. Маніяк-актор може схопити гравця за одяг, заломити руки, надіти наручники, повалити на підлогу і навіть приставити до горла ніж. Результат не змушує себе чекати - адреналін б'є фонтаном, гравці кричать (навіть дорослі чоловіки за 40, що побачили життя), благають про пощаду, стрімголов біжать, розштовхуючи один одного.

Атмосфера нагнітається дедалі більше – світло то запалюється, то гасне, вихоплюючи з мороку перекошені фізіономії монстрів. І все це рясно присмачується відповідним звуковим супроводом: виття зомбі, шум вітру, скрипи, стогін, божевільний регіт.

Які вже тут загадки-розгадки, коли в голові лише одна думка – як урятуватися з цього мракобісся. Ви запитаєте, а як же без загадок, це квест? Звичайно ж загадки є, але, як правило, вони настільки простіші, наскільки страшніше лякають. Просто в таких жорстких умовах навіть скласти 2+2 іноді неможливо, не те щоб вирішувати складні ребуси. Тому, підсумувавши сказане вище, хочемо звернути вашу увагу на кілька моментів:

Якщо вам головне - відгадувати загадки, вибирайте звичайні квест-кімнати. Якщо ви йдете за адреналіном, тоді лише контактний квест.

Якщо ви вибрали контактний квест, завжди заздалегідь обмовте рівень контакту. Він може бути лайт, медіум чи хард. А для особливих побажань завжди можна домовитись про рівень ексклюзив (або VIP).

У контактний квест потрібно одягатися у зручний одяг, який не шкода. У деяких кімнатах можуть видавати комбінезони або куртки, але краще підстрахуватися.
Як би вам не було страшно, бити актора у квесті – табу. Порушення призведе до закінчення гри, при цьому гроші вам не повернуть.

Перед грою уважно прослухайте інструктаж. У контактних квестах це ваша безпека, тому не ігноруйте слова оператора.

А тепер невелика добірка контактних квестів, в яких ви зможете відчути атмосферу страху за повною програмою:

«Треш»

Цей квест вважається найстрашнішим в Україні. Достатньо переглянути відео виходу гравців з гри, щоб зрозуміти всю глибину кошмару, створеного «дбайливими руками» квестмейкерів.

"Карантин: вірус зомбі"

У цьому квесті є досить нестандартні, як для цього формату загадки, які треба розгадувати, хоч би як було страшно. Якщо у вас залізні нерви та високий поріг страху, тоді вам сюди.

«Круїз №13. Частина 1» та «Круїз №13. Частина 2"

Це квести для гурманів жанру. Тут рівень страху настільки зашкалює, що навіть страшно на березі, коли на пароплаві відбувається гра. Жах настільки реалістичний, що зникає відчуття гри, а залишається лише тваринний страх.

І останнє. Пам'ятайте, що все має кінець. І у найстрашнішого квесту теж. Тому якщо вибрали контактний квест, не просіть про пощаду, її не буде до кінця гри ))